A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комунальний заклад «Великопроходівський ліцей» Дергачівської районної ради Харківської області
КЗ «Великопроходівський ліцей»

Історія ліцею

Села Великі та Малі Проходи Дергачівського району Харківської області мають славетну історію від свого заснування у середині 17 століття. Першопоселенці сіл освоювали порожні території, будували православні храми, охоронну лінію від нападів татар, створювали для себе подвір’я, виховували дітей вірними оборонцями своєї віри та землі.

Документи, що збереглися, доводять старанність прохожан не лише у галузі виховання, але і в галузі освіти їхніх дітей. Статистичні відомості про стан і роботу початкових училищ Харківської губернії по Сумському та Харківському повітах за 1892 рік надають першу докладну інформацію про школи в наших селах.

Інформацію про школу до повіту надавав «пан учитель Мало-Проходівської школи Іван Сергійович Токарєв». Він зазначає, що «в слободі Малі Проходи Народну школу відкрито 1862 року».

Нове приміщення для училища збудовано 1885 року на кошти повітового земства (450 карбованців) і суспільства, тобто мешканців села, (450 карбованців).

Училище дерев’яне, із залізним дахом і має 4 житлових приміщення (два класи, кімната вчителя, кухня і роздягальня) та два нежитлових (комора та сіни).

Школа знаходиться на відстані від села, на височині, недалеко від цвинтаря; торговельних установ поруч немає.

Утримується школа на кошти земства (340 карбованців на рік) та суспільства (приблизно 235 карбованців).

Витрачаються кошти таким чином: 250 карбованців – на утримання вчителів та їхніх помічників; 60 карбованців – на утримання законовчителя; 40 карбованців – на ремонт; 30 карбованців – на навчальні посібники.

Учитель – син селянина Іван Сергійович Токарєв, уродженець села Груновки Курської області Суджанського повіту, закінчив курс у Білгородській Учительській Семінарії зі званням народного учителя, «на яке має атестат». Учитель одружений і має дитину.

У Мало-Проходівському училищі учитель служить шість років і раніше на цій посаді не служив.

Навчальні посібники отримуються у достатній кількості, частково із повітового управління, частково з книжкового складу.

Бібліотеки при школі немає, журнали для школи не виписуються.

Усіх учні на рік звітності 60: хлопців – 58, дівчат – 2. Кількість учнів порівняно із попереднім роком збільшилась на 15 осіб.

Серед учнів діти селян – 59 осіб, 1 дитина міщанина.

У школі навчаються діти від 8 до 14 років.

Усі діти православні.

Усі мешкають у селі Малі Проходи.

Прийом учнів починається з 8 вересня, а правильні заняття з 2 жовтня і тривають не довше половини квітня, а всього навчальних днів буває на рік не більше 140.

Щоденні заняття розпочинаються о 8 годині ранку і тривають до 3 години вечора. «На Закон Божий виділяється приблизно 6 уроків на тиждень, на інші предмети – 24».

Курс – трирічний.

По закінченні курсу учні навчання не продовжують і стають хліборобами, дуже мала кількість служить сільськими писарями.

У 1904 році царським урядом Росії було ухвалено рішення про введення  загального навчання у країні. У 1906 році Дирекція Народних училищ Харківської губернії ухвалила наказ  «Про введення загального навчання по повітах». Документ зобов’язував повітову владу  зробити необхідні розрахунки для охоплення дітей загальною початковою освітою і відповідно розрахунки для будівництва нових шкіл. При цьому окремим пунктом цього наказу наголошувалось: «При усіх розрахунках на будівлю школи необхідно мати на увазі, що при школі повинна бути квартира для учителя».

У Проходах школи були збудовані задовго до рішення царського уряду, за бажанням та при сприянні сільських общин. Діти землеробів, за загальним переконанням, повинні бути грамотними.

У «Клірових відомостях про сільські храми за 1911 рік» знаходимо інформацію про церковноприходську школу Великих Проходів, яка, безсумнівно, була заснована набагато раніше Народних училищ, тобто раніше 1862 року. Будівля церковноприходської школи зображена так: «Школа дерев’яна, крита залізом, з приміщенням при ній для церковного сторожа, збудована у 1901 році, застрахована на 1,5 тис. карбованців».

У цьому ж документі розміщено відомості про «школи, які є у приходу»: «церковна і дві земські установи, перша збудована 1901 року, друга – 1886 року і остання – 1909 року. У першій земській школі 120 учнів, у другій – 95; законовчителем в них є священик Сергій Якубович».

У Малих Проходах на 1911 рік функціонують дві земських установи. Друга школа збудована  1909 року. «Учнів у них: у першій – 60 хлопчиків, 28 дівчаток;  у другій – 40 хлопчиків і 10 дівчаток. Законовчителем у них є Олександр Навродський.

 



Будівля Малопроходівської школи, збудована 1909 року під час Столипінської реформи. Така ж будівля була і у Великих Проходах.

Подальша документальна інформація про систему освіти у Проходах відноситься до післяреволюційного і післявоєнного часу – до початку 20-х років 20 століття. У сформованому Проходівському волосному виконкомі створено волосний відділ народної освіти. Завідувачем його був Кашкаров Дмитро Савелійович.

У Малих і Великих Проходах були сформовані Шкільні ради, що об’єднували представництво сільських училищ. У ці голодні часи у Проходах не було закрито жодного навчального закладу, більше того – на хуторі Висока Яруга, за офіційною інформацією 1920 року, працює Високо-Ярузька початкова школа, а на хуторі Алисівка працює Алисівська Єдина трудова школа першого ступеня, чотирирічка.

З 18 по 24 жовтня 1920 року у сільських і хуторських школах Малопроходівської та Великопроходівської волостей на кошти, виділені повітовим відділом народної освіти, було проведено найнеобхідніший ремонт з метою термінової організації навчальних занять для дітей селян.



 

Уривок з «Докладної записки про дослідження шкіл Великопроходівської волості». 1920 рік.

У грудні 1920 року у Харківському повіті проводився Тиждень захисту дитини. Було організовано збирання допомоги безпритульним дітям стосовно продуктів харчування та одягу. Учням Малих Проходів було зібрано 20 пудів картоплі, 1 пуд пшона, 15 фунтів сухих груш, 3 аршини полотна і 3500 карбованців.

Умови навчальних закладів, що існували, не дозволяли охопити освітою усіх. У 1921 році отримано дозвіл на відкриття у Малопроходівській школі додаткових класів з березня місяця від повітової влади.



Дозвіл повітової влади на відкриття додаткових класів у Малопроходівській школі. 1921 рік.

У 1927 році проводиться Загальнорадянський шкільний перепис. Усі сільські та хуторські школи збережено. Будівля церковноприходської школи у Великих Проходах віддана школі першого «концерну» - ступеню.

Матеріали шкільного перепису дають широку картину організації навчального процесу у новій, трудовій школі радянської доби: забезпеченість кадрами, оснащеність наочними посібниками і матеріалами для уроків, підручниками, наявність шкільного режиму, кількості учнів, проблеми, що з’явилися у добу зламу світосприйняття.

У списках учительського складу знаходимо учительські династії прихідських шкіл. Наприклад, у школах Малих Проходів працювала родина Красовських: Анатолій Тимофійович, Тимофій Васильович, Олена Макарівна. Слід пам’ятати, що Красовський Анатолій Тимофійович був учителем і Малопроходівської, і Великопроходівської шкіл. Тимофій Васильович Красовський 20 січня 1931 року написав Липецькому райінспектору заяву з проханням звільнити його з 1 березня 1930 року «від учительства за слабкістю здоров’я». На заяві, що збереглася, є резолюція від 25 лютого 1931 року: «відмовити з причини неможливості замінити іншим учителем». Красовський Олександр Тимофійович, брат Анатолія Тимофійовича, працював учителем біології у Малопроходівській восьмирічній школі.

Серед інших учительських династій – Андросови, Кускови, Нікуліни, Блудови, Навродські.

У 1934 році у Малих і Великих Проходах вже працювали неповні (семирічні) середні школи. За свідченнями колишніх учнів, семирічна школа у Малих Проходах була відкрита трохи раніше.

До війни за школами зберігались будівлі шкіл минулих часів. Основними стали будівлі так званих повітових шкіл часів Столипіна. Вони були однаковими у двох селах. Після війни будівля столипінської школи у Великих Проходах була розібрана, уся школа розміщувалася у будівлі колишньої церковноприходської школи (початкові класи) і у колишньому домі поміщика Попова (5-8 класи).


 


Будівля Великопроходівської школи, колишній будинок поміщика Попова.

Після звільнення Проходів від німецько-фашистських загарбників у серпні 1943 року в терміновому порядку було відновлено навчальні заняття у школах. Директором школи у Великих Проходах було призначено не мобілізованого на фронт за станом здоров’я Василя Костянтиновича Пруденка, з освітою біолога, мешканця села Ворошилівка.

А ось багато хто з учителів-чоловіків проходівських і хуторських шкіл пішли на війну. Це Дорман Ной Майримович (учитель німецької мови), Загурський Едуард Людвигович (завідувач початкової школи, учитель історії), Колесник Антон Іванович (учитель початкових класів), Нікулін Микола Вікторович (учитель фізкультури), Худяков Іван Федорович, Філатов (ім’я, по батькові не збереглися), учитель біології, Агеєв Василь Олексійович (директор Малопроходвської школи), учителі Красовський Олександр Тимофійович, Спесівцев Юрій Іванович, Красовський Анатолій Тимофійович.


 


Учні 2-Б класу Великопроходівської семирічної школи. 1946 рік.

Сучасна будівля школи у Великих Проходах будувалась у 1969 році. Серйозним і критичним для когось із відповідальних урядовців виявився той факт, що не встигли відкрити класи для учнів до 1 вересня. Сталося це 1 листопада – цей день і став днем новосілля.

У цей же час було закрито школу в Малих Проходах, дітей почали підвозити автобусом з села до школи у Великі Проходи. Будівля земської школи була знищена. З часом була розібрана і будівля колишнього дому поміщика, в якому розміщувалась школа Великих Проходів. Будівля церковноприходської школи довгий час використовувалась сільрадою для бібліотеки. У 90-х роках зусиллями священика Андрейка В.І. була повернена у власність православного храму. Таким чином, зусиллями церкви збережено матеріальну пам’ятку системи освіти чотирьох населених пунктів двох повітів дореволюційних часів – Малопроходівського і Великопроходівського.



Учні і педагогічний колектив Великопроходівської восьмирічної школи. Початок 50-х років.

Матеріал зібрала і систематизувала уродженка села Великі Проходи, учениця і учитель Великопроходівської школи (Блудова) Кожина А.П. 2015 рік.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень